- начитувати
- —————————————————————————————начи́туватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
начитувати — ую, уєш, недок., начита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прочитувати в якій небудь кількості. 2) Читаючи за списком, називати прізвища. 3) розм. Читати що небудь вголос для когось, часто для загального відома. 4) розм. Читаючи, довідуватися про що… … Український тлумачний словник
начитати — див. начитувати … Український тлумачний словник
начитування — я, с. Дія за знач. начитувати … Український тлумачний словник
дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови